Легалізація іноземних спеціалістів

Запросити до себе в медичний центр попрацювати іноземного колегу або просто випускника престижного іноземного медичного ВНЗ хочуть багато керівників мед. установ. Але на практиці, отримання дозволу на допуск до медичної практики в Україну іноземця, або навіть громадянина України, який закінчив медичний ВУЗ в Росії, є досить складною і тривалою завданням.

Процедура отримання дозволу на медичну діяльність в Україні включає в себе як мінімум два етапи:

  • Нострифікація
  • Отримання дозволу на медичну діяльність у Міністерстві охорони здоров'я України.

Нострифікація - це процедура визнання документів іноземних держав про вищу і післявузівську професійну освіту, тобто підтвердження органами державної влади законної сили цих документів на території Україні. На сьогоднішній момент, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 26.10.2010 р. № 1012 процедуру нострифікації проводить ДП «Інформаційно-іміджевий центр». Процедура займає від 5 до 80 робочих днів, в залежності від країни, де отримано вищу освіту, і, іноді, вимагає досить тривалої підготовки документів. Як правило, для нострифікації подаються: диплом та додаток до нього (оригінал і нотаріально завірена копія з перекладом), паспорт, ідентифікаційний код заявника та заяву певної форми. Документи про освіту повинні бути офіційно завірені в країні, яка видала документ, наприклад шляхом проставлення апостиля для країн - учасниць Гаазької конвенції 1961 року. 

Після успішного проходження нострифікації необхідно звернутися до департаменту кадрової політики та протидії корупції Міністерства охорони здоров'я України. Дозвіл видається відповідно до наказу МОЗ України № 118 від 19.08.1994 «Про затвердження порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності осіб, які пройшли підготовку в медичних або фармацевтичних закладах іноземних держав», хоча на практиці перелік документів, які подаються до Міністерства, не завжди збігається з вищезазначеним Наказом. Особа, яка бажає проводити медичну практику на території Україні, подає заяву (лікарі та провізори - в МОЗ, середній медперсонал - в обласні управління охорони здоров'я), до якого додається:

  • довідка про визнання диплома (дається в результаті нострифікації);
  • диплом;
  • сертифікат спеціаліста;
  • документ, що підтверджує стаж роботи (як правило, це трудова книжка - для країн, де трудові книжки не ведуться, можна надати інші документи, що підтверджують місце роботи заявника, наприклад копії контрактів, накази про призначення на посаду і т.д.);
  • ідентифікаційний код, виданий в Україну;
  • дозвіл на проживання / перебування в Україні;
  •  копії всіх документів про подальшу освіту, включаючи курси підвищення кваліфікації, сертифікати тощо, контракти на роботу і т.п.;
  • деякі інші документи.

Крім цього за результатами заяви часто призначаються додаткові умови отримання дозволу на медичну практику - наприклад стажування, тривалість якої визначається фахівцями Міністерства залежно від рівня освіти та кваліфікації.

Також варто не забувати про те, що якщо фахівець не є громадянином України, для його працевлаштування необхідно обов'язково отримати дозвіл центру зайнятості.

© Медконсалтинг. Всі права захищено. 2011-2024.
м. Київ, проспект Берестейський 67, БЦ Bright, оф.304
тел.: +380 (44) 466-11-46
моб.: +380 (67) 796-11-36